Спадщина за законом без заповіту

Після смерті близької людини родичі нерідко опиняються в ситуації, коли заповіту немає, а питання оформлення спадщини потрібно вирішувати якнайшвидше. Саме в цей момент виникає багато запитань: хто має право на спадщину без заповіту, чи можуть брати та сестри успадкувати майно, якщо є діти, який строк для звернення до нотаріуса та що робити, якщо між родичами виник спір.

На практиці саме спадщина за законом є одним із найпоширеніших способів переходу майна після смерті особи. Водночас неправильне розуміння норм законодавства або пропуск установлених строків можуть призвести до втрати спадкових прав чи тривалих судових спорів. Саме тому важливо знати, як працює право на спадщину за законом, хто має переважне право на спадкування та які дії необхідно виконати для належного оформлення спадщини.

У цій статті адвокати Адвокатського об’єднання «Правда» роз’яснюють, у яких випадках застосовується спадкування за законом, хто має право на спадщину без заповіту, як відбувається прийняття спадщини за законом та які помилки найчастіше допускають спадкоємці.

Коли застосовується спадкування за законом?

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб — спадкоємців.

Стаття 1217 Цивільного кодексу України передбачає лише два способи спадкування:

• за заповітом;
• за законом.

Саме тому поширена думка про існування інших способів набуття спадщини є помилковою.

Відповідно до статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадщину за законом виникає у випадках, коли:

• спадкодавець взагалі не залишив заповіту;
• заповіт визнано недійсним;
• спадкоємці за заповітом відмовилися від прийняття спадщини;
• спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину;
• заповітом охоплено лише частину майна.

Саме в таких випадках закон визначає, хто успадковуватиме майно та в якій послідовності.

Хто має право на спадщину без заповіту?

Один із найпоширеніших запитань є: хто має право на спадщину без заповіту? Відповідь міститься у Главі 86 Цивільного кодексу України.

Стаття 1258 Цивільного кодексу України встановлює принцип черговості спадкування. Це означає, що спадкоємці закликаються до спадкування послідовно. Поки існує хоча б один спадкоємець попередньої черги, який прийняв спадщину, особи наступних черг права на спадкування не набувають.

Саме через нерозуміння цього правила між родичами найчастіше виникають конфлікти.

Наприклад, брат померлого не може оформити спадщину лише тому, що він є найближчим родичем, якщо після смерті залишилися діти або дружина спадкодавця. Аналогічно племінники не можуть претендувати на спадкове майно лише через те, що вони доглядали спадкодавця, якщо існують спадкоємці попередньої черги, які реалізували своє право на спадщину.

Хто входить до першої черги спадкоємців?

Саме перша черга найчастіше бере участь у спадкуванні.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України до спадкоємців першої черги належать діти спадкодавця, той із подружжя, який пережив спадкодавця, та його батьки.

Усі вони мають рівні права на спадкове майно, якщо інше не передбачено законом. При цьому закон не робить різниці між дітьми, народженими у шлюбі чи поза ним. Якщо батьківство або материнство встановлено у передбаченому законом порядку, така дитина має однакові спадкові права. Усиновлені діти також прирівнюються до рідних дітей спадкодавця. Якщо спадкоємців першої черги декілька, вони успадковують майно у рівних частках.

Наприклад, після смерті чоловіка залишилися дружина та двоє дітей. За відсутності заповіту кожен із них успадковує по одній третині спадкового майна.

Які ще існують черги спадкування?

Якщо спадкоємців першої черги немає або вони не прийняли спадщину, право на спадкування переходить до наступних черг.

До другої черги, відповідно до статті 1262 Цивільного кодексу України, належать рідні брати, сестри, баба та дід спадкодавця.

До третьої черги належать рідні дядько та тітка спадкодавця.

Право четвертої черги виникає у осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до моменту відкриття спадщини.

До п’ятої черги належать інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці спадкодавця.

Важливо пам’ятати, що кожна наступна черга може успадковувати лише тоді, коли попередня не має права на спадщину або не реалізувала його.

Чи можна змінити черговість спадкування?

Так. Стаття 1259 Цивільного кодексу України передбачає можливість зміни черговості спадкування. Після відкриття спадщини спадкоємці можуть укласти нотаріально посвідчений договір, яким визначать іншу черговість отримання спадкового майна.

Крім цього, спадкоємець наступної черги може звернутися до суду та просити надати йому право успадковувати разом зі спадкоємцями попередньої черги, якщо доведе, що тривалий час доглядав спадкодавця, матеріально його забезпечував або надавав іншу допомогу під час його безпорадного стану.

Читайте також: Як вступити у спадщину в Україні?

Як відбувається прийняття спадщини за законом?

Після смерті спадкодавця відкривається спадщина, а спадкоємці мають шість місяців для її прийняття. Для цього необхідно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та надати документи, які підтверджують особу спадкоємця, факт смерті спадкодавця, родинні відносини та наявність спадкового майна.

Після закінчення шестимісячного строку нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину, якщо відсутні спори між спадкоємцями та подано всі необхідні документи.

Що робити, якщо строк прийняття спадщини пропущено?

Досить часто спадкоємці дізнаються про смерть родича вже після закінчення шестимісячного строку або помилково вважають, що звертатися до нотаріуса необов’язково. У такому випадку закон передбачає можливість поновлення строку.

Якщо всі інші спадкоємці погоджуються, вони можуть надати письмову згоду на прийняття спадщини особою, яка пропустила строк.

Якщо ж такої згоди немає, спадкоємцю доведеться звертатися до суду та доводити поважність причин пропуску строку.

Суд оцінює кожну ситуацію індивідуально та враховує обставини, які об’єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до нотаріуса.

Практика Адвокатського об’єднання «Правда»

До Адвокатського об’єднання «Правда» звернулася клієнтка після смерті батька. Заповіту він не залишив, однак рідний брат померлого наполягав, що саме він має право оформити на себе будинок і земельну ділянку, оскільки останні роки допомагав братові та доглядав його.

Після детального аналізу документів адвокати встановили, що у спадкодавця залишилися донька та дружина, які відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України є спадкоємцями першої черги. Юристи підготували необхідні документи для нотаріуса, роз’яснили порядок прийняття спадщини та супроводжували клієнтку до моменту отримання свідоцтва про право на спадщину.

Завдяки правильному застосуванню норм законодавства конфлікт вдалося вирішити без судового розгляду, а спадкові права клієнтки були повністю захищені.

Висновок

Спадкування без заповіту є чітко врегульованою процедурою, однак саме вона найчастіше стає причиною конфліктів між родичами. Щоб уникнути втрати спадкових прав, необхідно своєчасно звернутися до нотаріуса, правильно визначити коло спадкоємців та дотриматися всіх вимог законодавства.

Якщо у вас виникли сумніви щодо того, хто має право на спадщину без заповіту, чи необхідно поновити строк для її прийняття або між спадкоємцями вже виник спір, адвокати Адвокатського об’єднання «Правда» готові допомогти.

Ми проведемо розбір вашої ситуації зі спадкуванням за законом, проаналізуємо документи, визначимо перспективи справи та запропонуємо найбільш ефективний спосіб захисту ваших спадкових прав.

Не відкладайте вирішення спадкових питань. Запишіться на консультацію до адвоката по спадщині, і ми допоможемо пройти процедуру оформлення спадщини швидко, законно та з максимальним захистом ваших інтересів.